Слово "крушити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


КРУШИ́ТИ, крушу́, кру́шиш, недок., перех.

1. розм., рідко. Те саме, що трощи́ти 1; розбивати вщент. Чавун і свинець пронизували з шкваром ряди, крушили кістки (Стар., Облога.., 1961, 36); Кинулись [козаки] крушити на дрізки три шибениці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 167).

2. також без додатка, заст., нар.-поет. Журити, мучити. Смутно, страх як смутно було,.. і хоч смуток крушить, а таки скарб.. маємо (Вовчок, І, 1955, 300); Не діло мене крушило, а туга насердна… (Барв., Опов.., 1902, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 379.