КРЯ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кря́кати та звуки, утворювані цією дією. Птаство почало злітатися: .. крик, гамір, крякання (Фр., IV, 1950, 69); Крякання качок І голос лиски чуть між комишами… (Рильський, І, 1960, 169); Він .. позіхав з смаком і з кряканням (Коцюб., І, 1955, 330).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 379.