КІ́ЛЬКА1, и, ж. Маленька рибка родини оселедцевих. Для лову деяких риб, наприклад кільки, використовують світло (Зоол., 1957, 81).
КІ́ЛЬКА2, ко́х, числ. неознач.-кільк. Невизначена мала кількість (у межах від трьох до десяти). Іноді тікав [Тарас] на кілька день аж у друге село до своєї заміжньої сестри Катрі (Мирний, V, 1955, 309); Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат (Коцюб., І, 1955, 234); Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста (Довж., І, 1958, 25).
◊ Кількома́ слова́ми — дуже коротко. Я кількома словами розповів, як добирався сюди (Сміл., Сашко, 1954, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 160.