КІЛЬКАНА́ДЦЯТЬ, ти і тьо́х, числ. неознач.-кільк. У межах — від одинадцяти до дев’ятнадцяти. Широко отворились двері, і з шумом ввійшло кільканадцять молодців у світличку (Фр., VIII, 1952, 126); Тепер від світа цілого відділяє його оця в кільканадцять сажнів заввишки верства.. води (Коцюб., І, 1955, 218); Вона виринула перед нами за кільканадцять кроків (Досв., Вибр., 1959, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 161.