КІМ’Я́Х, а́, ч., розм.
1. Те саме, що гро́но. Звисають на дахи Вишень червоні кім’яхи (Мур., Ідуть.., 1951, 48).
2. у знач. присл. кім’яхо́м. Клубком (у 4 знач.), купою. — Діду! що воно за знак, що бджоли он яким кім’яхом полетіли? (Мирний, І, 1954, 192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 163.