КІНОХРО́НІКА, и, ж. Кінофільм або кіножурнал, присвячений поточним подіям суспільного життя. Коли з’явився оператор кінохроніки, щоб увічнити це комсомольське весілля, веселощі перейшли всі межі (Собко, Граніт, 1937, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 166.