КІО́СК, у, ч. Невелика будівля для дрібної торгівлі; будка, рундук (у 2 знач.). На скелях скрізь були поставлені статуї, вазони столітників, кіоски (Н.-Лев., І, 1956, 163); Біля газетного кіоску хлопець і дівчина роздивлялися листівки з портретами кіноартистів (Рибак, Час.., 1960, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 168.