ЛАМПІВНИ́К, а, ч.
1. Робітник, який виготовляє лампи.
2. заст. Робітник, який запалює і гасить лампи, стежить за ними. Лампівник, тримаючи в руках довгу палицю для запалювання ламп, копирсався в гнотах (Полт., Повість.., 1960, 570); // спец. Те саме, що лампови́й.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 443.