ЛАНКОВИ́Й, а́. е́.
1. Прикм. до ла́нка. Ланкове змішання полягає в тому, що кілька підряд посаджених дерев однієї породи чергують в ряду з кількома деревами другої породи (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 289); При ланковому фотографуванні кожний хронометражист спостерігає за роботою ланки бригади (2-3 чоловіки), яка виконує комплекс узгоджених між собою операцій (Техн. нормув.., 1958, 26).
2. у знач. ім. ланкови́й, во́го, ч.; ланкова́, во́ї, ж. Керівник ланки (у 3 знач.). Якось до старого вчителя сільської школи зайшов прославлений майстер колгоспних полів — ланковий Іван Семенович (Ю. Янов., II, 1954, 114); Ланкова.. Такого слова Дід мій зроду не чував (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 19); Ой нема краси такої,— Як краса трудящих рук. Як у тої ланкової Євгенії Долинюк (Тарн., З дал. дороги. 1961, 281).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 445.