Слово "лановий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЛАНОВИ́Й, а́, е́, іст.

1. Який має стосунок до володіння або користування землею. На початку другої половини XVI ст. селянські господарства на Україні ділилися за майновим станом, на ряд груп: дворищні, .. ланові (Іст. УРСР. 1, 1953, 133); // у знач. ім. ланови́й, во́го, ч. Той, хто має ділянку землі або користується нею. Споконвіку провадилась у підліщан непримиренна війна з лановими та ставчанами. Наймитство — і досить ситі, земляні люди (Крот., Сини.., 1948, 13).

2. у знач. ім. ланови́й, во́го, ч. Наглядач за польовими роботами у поміщика. Збираймося, ходімо, бо лановий як запримітить, що нас немає, буде халепа! (Мирний, IV, 1955, 223); Коли б лановий був людиною, а не панським псом, Євдоким кинувся б до нього, але краще було перечекати (Стельмах, Хліб.., 1959, 583); // Польовий сторож. Лановий, постогнуючи, виліз в куреня (Свидн., Люборацькі, 1955, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 445.