ЛАНЦЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до ланце́т; // Формою схожий на ланцет; ланцетоподібний. Стеблові листки. [цикорію] ланцетні, гостроаубчасті (Лікар, рослини.., 1958, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 446.