ЛАХМА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кошла́тий 1. Багнетів гострий блиск… шапки кругом лахматі… коло дзвінка сестра сумуючи стоїть… (Сосюра, І, 1957, 260); Секретар райкому партії Романенко звів Лахматі брови (Жур., Звич. турботи, 1960, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 456.