ЛЕГАЛІ́ЗМ, у, ч. Дозволеність, відповідність чинним законам. Опортунізм вирощений легалізмом. Робітничі партії епохи 1889-1914 років повинні були використати буржуазну легальність (Ленін, 21, 1950, 211); // Те саме, що Лега́льний маркси́зм (див. лега́льний).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 459.