Слово "легуючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЛЕГУ́ЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до легува́ти.

2. у знач. прикм. Який додають при плавці до яких-небудь металів для надання їм певних якостей. Високі якості швидкорізальної сталі забезпечують легуючі елементи — вольфрам, хром (Різальні інстр.., 1955, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 466.