ЛЕ́ДА-ЩО, ле́да-чого́, займ. неознач., діал. Будь-яка, яка-небудь дрібниця. При столі пані Міхонська була в дивнім якімсь настрою: то сміялась з леда-чого, то знов похиляла голову в важкій задумі (Фр., III, 1950, 452).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 467.