ЛЕЛЕЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що лелеча́. Лелеченята були ненаситні — скільки їм не носили їжі — все витягують дзьобики, все їсти просять (Збан., Мор. чайка, 1959, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 474.