ЛЕПЕШИ́ННЯ, я, с. Стебла лепехи. Примостивши гостя на м’якій в’язанці жовтого торішнього комишу та лепешиння, Кисачка заходився біля риби (Збан., Переджнив’я, 1960, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 478.