Слово "лещата" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЛЕ́ЩАТА, щат, мн.

1. Слюсарний прилад, яким затискують оброблюючий предмет. Затиснувши деталь у лещата, обстукують її молотком і ще раз дотискують (метод. викл. фрез. спр., 1958, 51); Він разом з Танею порався біля станка, підкручував гайки, лещата (Донч., Секрет, 1947, 30; * У порівн. Голова схилилась на сумку, і втома, неначе лещатами, стулила його тіло (Стор., І, 1957, 342); // чого, з означ., перен. Про те, що стискає, обмежує, позбавляє вільних рухів, дій і т. ін. [2-й чоловік:] Хто раз попався у його [глитая] лещата, годі вже пручатись! (Кроп., І, 1958, 478); Здавлений цензурними лещатами, Чернишевський змушений був вдаватися до езопівської мови, до натяків (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 545).

2. заст. Лубки, шини, за допомогою яких роблять пов’язку, що забезпечує нерухомість пошкодженої кістки кінцівки. Дмитрик лежить у лікарні. Зламану ногу його взято в лещата (Коцюб., І, 1955, 135); Рука його весь час була в лещатах, на виду зробився блідий, очі заховалися в ямки (Ле, Вибр., 1939, 69).

3. заст. Розщеплена на кінці палиця. Співали тут і колядок; Палили клоччя, ворожили, По спині лещатами били, Загадовали загадок (Котл., І, 1952, 131).

4. діал. Кліщі. Іван вимахував важким молотом, а коваль Максим довгими лещатами перевертав на кувалді шматок розпеченого заліза (Юхвід, Оля, 1959, 182).

Бра́ти (взяти) в ле́щата кого, що: обходити з двох боків (звичайно ворожі війська). Червона Армія з півночі і партизани з повстанцями з півдня взяли кращі петлюрівські війська — гайдамацькі курені та полки січовиків — у лещата (Смолич, V, 1959, 618); Гордій Лобода! У шинелі солдата Стояв ти байдужий до смерті в ту мить, Коли куркулі тебе брали в лещата, Хотіли тебе застрашити й зломить (Перв., ІІ, 1958, 384); Попада́ти (попа́сти) в ле́щата: а) потрапляти в оточення; б) виявлятися в скрутному, безвихідному становищі. З шкільної лави світлим, ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (кол., На фронті.., 1959, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 481.