ЛИМО́ННИК, а, ч. (Schizandra Michx.). Витка кущова рослина з білими або рожевими квітами і червоними, зібраними у волоть плодами, що має запах лимона; використовується в медицині. Під великим корчем давно поваленої тайфуном піхти, серед сушняку і заростей лимонника та чортового дерева, диверсант зупинився (Довж., І, 1958, 102); Лимонник використовується в медицині для виготовлення тонізуючих препаратів (Колг. Укр., 5, 1958, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 486.