ЛИСТО́ВНИЙ, а, е. Який здійснюється за допомогою листування (у 1 знач.). [Сганарель:] Пане! Він вам дає відповідь, ще й листовну! (Л. Укр., III, 1952, 401); Іван Франка підтримував листовні зв’язки з болгарським письменником Іваном Шишмановим (Мист., 5, 1956, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 492.