ЛИТО́ВЦІ, ів, мн. (одн. лито́вець, вця, ч.; лито́вка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Литовської РСР. І виходили промовці й розкривали творчі плани — і поляки й росіяни, українці і литовці (Тич., II, 1957, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 495.