ЛИЦЕМІ́РИТИ, рю, риш, недок. Діяти лицемірно, виявляти лицемірство. На ділі саме буржуазія завжди лицемірила, називаючи "демократією" формальну рівність, а на ділі насилуючи бідноту, трудящих (Ленін, 30, 1951, 37); Дівчина лицемірила в розмовах з Жанною. Ні, не поїде вона до Кривчика нізащо в світі! (Дмит., Наречена, 1959, 227).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 501.