ЛОГА́ЗА, и, ж., діал. Ячна каша з салом або олією. Зразу їли логазу, а як ся запомогли, без вечері лягли (Номис, 1864, № 10833); В село заїде [комісар].., Борщу, вареників, логази Поїсть (Фр., X, 1954, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 539.