ЛОМА́ЧКА, и, ж. Зменш. до лома́ка. Почали Ворони кидати ломачки і швидко накидали таку купу, що зовсім заткала вхід до печери (Фр., IV, 1950, 116); * У порівн. Соломія.. витягла з тину коляку, мовби то була застромлена дитиною ломачка (Коцюб., І, 1955, 337).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 543.