ЛОРД, а, ч.
1. Англійський спадковий дворянський титул, що надається королем аристократам, а також особа, що має цей титул. Вже третій день ходить до мене один лорд і все дає мені за сю книжку ціну — ну, правда, тричі більшу від тільки що призначеної мені (Л. Укр., III, 1952, 742); Англійський король за вірну службу нібито пожалував [Денікіну] титул лорда (Гончар, II, 1959, 207); * У порівн. Йому (ослику) так скучно, як англійському лорду, що бачив весь світ (Коцюб., II, 1955, 406).
2. Член верхньої палати англійського парламенту. Палата лордів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 548.