ЛУЗГА́, и́, ж. 1. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки (Сл. Гр.); Велику увагу приділяють заготівлі кормів.. Заготовляють кошики і лузгу соняшника, стрижні кукурудзи (Хлібороб Укр., 9, 1964, 19).
2. яка, чого, перен. Те, що є зовнішнім прикриттям чого-небудь. Толстой вміє показати.. справжню суть характерів, приховану за лузгою слів, умовних дій, традиційних формул (Рад. літ-во, 1, 1961, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 553.