ЛІНОТИПІ́СТ, а, ч. Робітник-складач, який працює на лінотипі. Лінотипіст, читаючи оригінал, одночасно натискує на потрібні клавіші літер, не дивлячись на них, і лише зрідка переводить погляд на ту частину клавіатури, де розміщені цифри та прописні літери (Роб. газ., 23.IX 1965, 2); Навіть у друкарні лінотипісти.. знали, що Антон їде у відрядження (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 581).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 519.