Слово "лірик" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЛІ́РИК, а, ч. Автор ліричних поезій; ліричний поет. Поет-лірик передає думки, почуття, настрої, викликані як навколишньою дійсністю, так і своїми переживаннями (Укр. літ., 9, 1957, 111); Взагалі Франка — лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (Коцюб., III, 1956, 42); Ми знаємо Шевченка і як лірика м’якого, і як філософа глибокого (Тич., III, 1957, 80); // перен. Людина ліричних настроїв. — За складом своєї душі я ліберал і лірик (Стельмах, І, 1962, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 521.