ЛІ́СКА1, и, ж. Зменш. до лі́са. Грицько.. сів на колодку, що лежала під ліскою (Вас., Вибр., 1954, 103).
ЛІ́СКА2, и, ж. Те саме, що волосі́нь 3. В руках у вас вудочка. Ліска у вас кріпка, гачок у вас сталевий, загартований, міцний (Вишня, II, 1956, 246).
ЛІ́СКА3, и, ж., діал. Ліщина (у 1 знач.). Під дубом, між двома кущами ліски, ..стоїть моя небіжка Одарка (Н.-Лев., І, 1956, 68); Я була у лісі — Все говорить там. Ліска каже: "Прісю, Йди горішок дам" (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 83); // Ціпок з ліщини. Олекса, підпираючися грубою ліскою і стогнучи раз по разу, поволікся до Перегинська (Фр., VIII, 1952, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 523.