ЛІ́ТУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. лі́тувати. За своє літування у полонині зазнав Іван немало пригод (Коцюб., II, 1955, 326); Через кожні 4 — 5 років стави виводяться на літування, тобто їх залишають на літо без води (Наука.., 10, 1956, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 532.