МАВРІТА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ма́ври й Маврітанія. Д. Жуан (замаскований, у мавританському костюмі, з гітарою, входить з брами на дворик) (Л. Укр., III, 1952, 350); Старовинна мечеть і багатства маврітанського мистецтва давно манили його в це південне місто (Ле, Вибр., 1939, 292).
∆ Мавріта́нський газо́н — газон із квітучих трав’янистих рослин. Квітучі газони утворюються на відкритих галявинах парку зі суміші однорічних квітів. Такий газон ще називають маврітанським (Озелен. колг. села, 1955, 157); Мавріта́нський стиль — стиль у мистецтві, переважно в архітектурі, що характеризується колонадами, арками, своєрідним орнаментом. Отож я тепер в тій Сіцілії.. Гарна сторона, загальний колорит рожево-золотий, він якось надто гармонізує з маврітанським стилем сливе всіх церков і більших будов у Палермо (Л. Укр., V, 1956, 413).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 588.