МАГНЕТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до магнетизму. Він [М. Ломоносов] пропонував.., щоб росіяни першими зробили океанографічні, метеорологічні, астрономічні та магнетичні дослідження в високих широтах Арктики (Видатні вітч. географи.., 1954, 41).
2. перен. Притягальний. Вибігла [Целя] на вулицю і почулася нарешті свобідною від магнетичного впливу тої розмови (Фр., II, 1950, 309); Не в силі витримати магнетичного впливу піднесеної сумароковської музи, Васюта страждав (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 591.