МАГОМЕТА́НИН, а, ч. Той, хто визнає магометанство; мусульманин. Навіть магометани ніколи не мучили так християн, як мучили український народ пани римські католики (Довж., III, 1960, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 592.