МАЛОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Який має невелику родину, сім’ю. Значну частину трудящих звільнено від податку на неодружених, одиноких і малосімейних громадян (Ком. Укр., 5, 1960, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 612.