МАЛЮ́НОК, ч. 1. род. нка. Зображення предмета на площині, зроблене олівцем, пером, фарбами тощо. Усе село з своєю дерев’яною старою церквою схоже на малюнок, вирваний з історичного альбома (Н.-Лев., II, 1956, 401): Малюнок було зроблено фарбами на аркуші паперу (Донч., Секрет, 1947, 80); // Твір малярства; картина (у 1 знач.). Удає [Круста], мов зовсім не слухає і не чує Люція, розглядає малюнки по стінах (Л. Укр., II, 1951, 404); // Ілюстрація в книжці. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками (Барв., Опов.., 1902, 42); // Сполучення ліній, кольорів, тіней і т. ін. на тканині, папері тощо; взір (у 2 знач.); візерунок. Вона простягла руку на море, а полин гаптував на її чорній одежі срібні малюнки (Коцюб., II, 1955, 288); Мені мати сорочку пошила З морських парусів. Сестри вишили шовком Малюнок хрещатий (Нагн., Вибр., 1957, 48).
род. нка, перен. Те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити собі.
. род. нку, перен. Словесне зображення явищ реальної дійсності в літературі. Наш інтелігентний читач має право сподіватися і од рідної літератури ширшого поля обсервації, вірного малюнку різних сторін життя усіх, а не одної якої верстви суспільності (Коцюб., III, , ); В суворому реалістичному малюнку, нещадній сатирі, глибокому сарказмі, хвилюючій ліриці — у всьому в однаковій мірі яскраво виявилось багатство української мови творів Шевченка (Іст. укр. літ., І, , ); // Відтворення характеру, психології дійової особи засобами акторського мистецтва. Тонкий психологічний малюнок цієї ролі [Хоми в "Чумаках"] Іван Карпович [І. Карпенко-Карий] розробив надзвичайно яскраво й правдиво (Минуле укр. театру, , ).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 613.