МАНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мандрува́ти 1. Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру (Мал., Полудень.., 1960, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 618.