МАНІЄ́ВИЙ, а, е, заст. Прикм. до мані́я1; // Пофарбований манією. Червона манієва спідниця, блиснувши до світла гарячою барвою, лягла коло ослона (Коцюб., І, 1955, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 621.