МАРНОТРА́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до марнотра́тник. — Та що вона за господиня! — буркнув пан. — Нероба, двірська панна, марнотратниця (Фр., VIII, 1952, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 632.