МА́СНИЧКА, и, ж., церк. Пестл. до ма́сниця.
◊ Мине́ться (мину́лася, закінчи́ться, закінчи́лася і т. ін.) кото́ві ма́сничка — те саме, що Мине́ться (мину́лася, закінчи́ться, закінчи́лася і т. ін.) кото́ві ма́сниця (див. ма́сниця).
МАСНИ́ЧКА, и, ж. Спеціальна посудина з пристосуванням для збивання масла з вершків або сметани. Мама в коморі за стіною все ще гуркотіла масничкою, не входила до кімнати (Ков., Світ.., 1960, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 641.