Слово "мат" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


МАТ1, а, ч.

1. Положення в шаховій партії, при якому король, що перебуває під ударом фігури супротивника, не може захиститися, і партія вважається програною. Якщо при нападі на короля він не може захиститися від шаха, це означає, що королю оголошений мат (Перша книга шахіста, 1952, 36); Іван, майже не думаючи, переставив фігуру і сказав: — Мат! (Головко, І, 1957, 396).

2. кому, чому, перен., розм. Безнадійне, безвихідне становище, кінець. — Моєму хистові був би мат (Л. Укр., III, 1952, 702).

◊ Завда́ти ма́ту (мат) кому, рідко — завдати комусь удару. — Я, панове, дипломат, Що по бою лічить страти, Лічить зиски, щоб завдати Ворогові крайній мат (Фр., XII, 1953, 350).

МАТ2, у, ч.

1. заст. Матовість. Темні коси, сині очі, Мат любастрових плечей (Щог., Поезії, 1958, 328).

2. спец. Шорсткість на склі, що позбавляє його блиску й прозорості. Нанести мат на скло.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 644.