МАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Умочати, мочати. Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасом (Коцюб., І, 1955, 238); * Образно. Сам він не раз мачав пальці в таких справах, помагав заплутувати найпростіші справи (Фр., IV, 1950, 432).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 656.