МЕРЕХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. мерехкоті́ти. На столі сіріла книжечка. Маленька, непомітна серед розкішного мерехкотіння літнього дня (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 694.