МЕ́ТРИКА1, и, ж.
1. Вчення про віршові розміри й ритми в поезії; // Будова вірша за певним розміром. З роками в поезії Шевченка все більше й більше переважає чотиристопний ямб, все строгішою робиться метрика, що не заважає ритмічному багатству (Рильський, III, 1956, 238); // Розміри вірша. Леся Українка була яскравим новатором як у застосуванні нових мовностилістичних жанрів.., різноманітної поетичної метрики і засобів віршування, так і в широкому використанні народно-розмовної мови для вираження складних понять (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 537); Валентина Ткаченко шукає нових образних засобів, користуючись різною метрикою і строфікою, створюючи виразні метафори (Вітч., 10, 1963, 203).
2. муз. Те саме, що метр22. Питання форми, метрики та ритміки народної пісні одержує у Лисенка розвиток в ході збагачення його фольклористичного досвіду (Нар. тв. та етн., 6, 1964, 52).
МЕ́ТРИКА2, и, ж., заст.
1. Виписка з метричної книги про дату народження; свідоцтво про народження. — От як піду по метрики Ярині, то й про тебе попа запитаю (Л. Укр., III, 1952, 668); — Треба мати інструмент на себе і майбутніх підмайстрів, треба метрику показати, що ти законний син і що батьки твої не хлопи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 117).
2. Метрична книга. Мотуз пішов до священика й навіть достав усі виписи з метрики і забрав метричні засвідчення про своїх дядин та тіток (Н.-Лев., IV, 1956, 224); Давно вже призабулися Петренки й зосталися самі Гопченки, навіть у метрики повписувались, і тепер тільки родинні перекази можуть відновити родове прізвище Микити й Грицька Гопченків (Ю. Янов., II, 1954, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 693.