МИ́ЙНИЦЯ1, і, ж. Жін. до ми́йник.
МИ́ЙНИЦЯ2, і, ж. Велика миска для умивання, миття голови або посуду. Коли запхав [Славко] голову в мийницю з студеною водою, то здавалось йому, що потримає він у воді голову ..кілька хвилин, то й там засне (Март., Тв., 1954, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 701.