МИНУ́ЛІСТЬ, лості, ж., заст. Минуле (див. мину́лий 3). Лободою позаростали майдани.., а на широких вулицях ще і досі зостались сліди минулості (Морд., І, 1958, 100); В Кракові.. роблю свою роботу і вечерами [вечорами] тужу за моєю гарною минулістю (Стеф., III, 1954, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 711.