МИНЬО́К, нька́, ч. Те саме, що минь. Почав [писар], як він каже, сокрушати перш борщ гарячий.., а там юшку з миньками (Кв.-Осн., II, 1956, 167); По ямах і глибинах спочиває риба.. Миньок саме зараз викидає ікру. Так багато кладе миньок ікри, що й полічити важко… (Коп., Як вони.., 1961, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 712.