МИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мис. За мисиком, що відділяв Малий Фонтан від аркадійської бухти, почалися нагромадження каменю (Смолич, Світанок.., 1953, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 716.