МИСЛИ́ВИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до мисли́вець 1. [Іфігенія:] Ти, срібнолука богине-мисливице, Честі і цноти дівчат обороннице, Поміч свою нам подай… (Л. Укр., І, 1951, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 717.