МИСЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Людина, здатна до глибокого філософського мислення. Точно в два дні по тім він з’явився. Старанно одягнений, скромний,.. з чолом мислителя (Коб., III, 1956, 91); Шевченко був не тільки геніальним творцем слова, а й великим мислителем, чиє око бачило на багато-багато літ уперед (Рильський, III, 1955, 266).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 718.