МНОГОЛЮ́ДДЯ, я, с., рідко. Скупчення людей. Цей усвячений віками звичай села — вітатися з кожною зустрічною людиною.. в умовах міського многолюддя здався б особливо смішним (Кол., Терен.., 1959, 153); В сквері теж було пустинно й холодно. Де й поділося все многолюддя (Ільч., Серце жде, 1939, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 766.